Экспедиция "Золотое кольцо Черниговщины". Дождливые Прилуки. Исторический центр

Осмотрев Театр Бродского и уточнив дорогу, через каких-то пять минут пути мы останавливаемся на стоянке возле АТБ. От этого места совсем недалеко находится Стретенская церковь на ул. Галагановской :)



Краткая справка:

Про те, що спорудження храму було пов'язане з убивством царя, свідчать написи на поштових листівках початку ХХ століття: «Городская площадь и часовня в память Императора Александра II» та «Городская Управа и часовня в память Императора Александра II».

Фінансувалося будівництво переважно за рахунок міського голови Івана Дедіна. Відомо, що Іван Дедін пожертвував на будівництво собору 60 тисяч карбованців золотом, що на той час було величезною сумою. В одному з документів тих років писали про будівництво храму: «своєю красою, благоліпністю і зручностями буде прекрасним пам'ятником старанності жителів міста Прилук, у якому міський голова Дедін має почесну частку участі і як жертводавець, і як заступник і представник суспільства».

Будівництво було завершене в 1889 році.

У кінці 1929 року більшовики закрили Стрітенську церкву, а наступного року в ній розмістився Окружний краєзнавчий музей.

Під час окупації Прилук німцями церква знову була відкрита для віруючих.

В 1940-і роки після закриття радянською владою Густинського монастиря в собор перевезли частину ікон.

У 1960 році знову передана під музей. Будівлю повністю реконструювали. Тепер це стала зовсім інша за стилем архітектурна споруда. Проте навіть після реставрації на фасаді під товстим шаром штукатурки й фарби проступали два хрести, які завісили величезними портретами Леніна та Фрідріха Енгельса.

Лише 2007 року Стрітенську церкву вкотре повернули церковній громаді. Міською громадою його було передано Густинському Свято-Троїцькому монастирю.

На даний час у храмі ще ведуться ремонтні роботи, однак він уже відкритий для прихожан.

Рядом со Стретенской церковью находятся исторические ворота города, которые еще не до конца воссозданы:



Рядом красуется Собор Рождества Пресвятой Богородицы, в котором еще ведутся ремонтные работы:



Краткая справка:

Першою з відомих церков у Прилуках була збудована в 1618 дерев'яна соборна церква Різдва Пресвятої Богородиці. У 1697 році на її місці спорудили нову, теж дерев'яну церкву, яка була знищена під час пожежі 14 вересня 1781 року. Після цього соборною церквою на декілька років стала Спасо-Преображенська церква. Мурований собор Різдва Богородиці будували з 1806 - 1815 рр. Освячений 1817 р.

Після закриття на початку 1920 років у ньому розмістився архів. Собор є одним із оригінальних зразків зрілого класицизму в Україні.

У 2005 році, у занедбаному стані повернуто прихожанам Української Православної церкви Київського патріархату.

Идем далее. Встречаем памятник Святителю Иосафу Епископу Белгородскому:



Краткая справка:

Йоаса́ф Бєлгородський (світське ім'я — Яким Андрійович Горленко; 8 (19) вересня 1705, с. Замістя Прилуцького району, нині Чернігівської області, — 10 (21) грудня 1754, село Грайворон, нині Бєлгородської області Російської Федерації) — український освітній та церковний діяч, письменник. Син прилуцького полковника, союзника Шведського королівства Андрія Горленка. Онук Гетьмана України Данила Апостола та рідний дядько класика української літератури Григорія Квітки-Основ'яненка.

Совсем рядом находится Спасо-Преображенский собор:



Краткая справка:

Дерев'яна Спаська церква була побудована приблизно у 1653—55 роках (у 1653 і 1654 роках вона мала ще недобудовані бані). Наприкінці XVII — на початку XVIII століття ця церква згоріла.

На місці попреднього храму у 1710—20 роках коштом прилуцького полковника Гната Галагана була споруджена нова мурована п'ятибанна церква.

Під час прилуцької пожежі 14 вересня 1781 року, коли згорів дерев'яний собор Різдва Богородиці, Спасо-Преображенська церква, вочевидь, теж постраждала, але не дуже, бо в документі «О сгоревшем в городе Прилуке в бывшей пожар разном строении» вона не згадується.

Після здійснення необхідного ремонту Спасо-Преображенська церква була освячена соборною, якою вона лишалася до 1817 року, коли був освячений новозбудований собор Різдва Богородиці.

Спасо-Преображенська церква діяла як парафіяльна. При храмі діяли школа й шпиталь. Наприкінці XIX століття храм був обнесений цегляною огорожею, була поставлена сторожка (дотепер не збереглися).

За совєтів у 1930 році церкву було закрито.

По війні після декількох етапів реставраційних робіт, які розпочалися у 1960-х роках, у 1991 році церква знову була освячена соборною і прийняла перших віруючих. Нині це собор (другий кафедральний) УПЦ МП (Прилуцьке благочиння Ніжинської єпархії).

Недалеко на Валу расположен Памятник в честь 900-летия Прилук:



Краткая справка:

Монумент був відкритий 22 серпня 1992 року. Автор — скульптор С. Т. Кантур.

Пам'ятник на честь 900-річчя Прилук являє собою дві високі стели, поставлені близько одна до одної, увінчані чотиригранним куполом з позолоченим шпилем, біля підніжжя яких розміщене 4-риметрове бронзове скульптурне зображення князя Володимира Мономаха на повен зріст на троні, у правиці якого перо, а лівицею князь тримає пергамент зі словами:

«В літо 1085... і коли ми їхали до Прилука-города, то стріли нас зненацька половецькі князі. Вісім тисяч воїнів і хотіли ми з ними отже битися, та оружжя одіслали вперед на повозах і ввійшли ми в город. Повчання Володимира Мономаха синам».

У 2012 році у ході реставраційних робіт у історичній зоні Прилук стелу позаду пам'ятника прибрали, а пам'ятник поставили на новий, гранітний постамент зі сходами. Відкриття оновленого пам'ятника і нової, одноіменної площі Володимира Мономаха відбулося на свято Покрови, 14 жовтня 2012 року.



Вид с Вала:

Все это время дождь не прекращается, съемка проводится под зонтиком, одежда промокает. Руки и ноги начинают подмерзать. Холодный дождь с ветром делают свое дело. Пора возвращаться домой.

По дороге домой ( в кемпер):





В парке спрятался Кошевой:



И памятник пострадавшим жителям города от аварии на ЧАЭС:



Как же хорошо было вернуться домой (кемпер) после такой погоды, выпить чай, переодеться и немного согреться. Преимущества караванинга неоспоримы. Ты везде дома.

Продолжение следует або далі буде )

Путешествуйте!