После спокойного вечера в Прилуках, ночь прошла незаметно. Однако утром, сквозь сон, было слышно легкое постукивание дождя по крыше дома. Выспавшись, наблюдаем картину из окна...:
Стало немного грустно, ведь предстоял осмотр целого города. Съемка в такую погоду создает определенные неудобства. Но зато придаст снимкам свой колорит. Горячий чай немного взбодрил. После легкого завтрака отчаливаем (в полном смысле этого слова):
Первой точкой в Прилуках запланирована Ивановская церковь.
Краткая справка:
Прилуцька Іванівська церква — православний (УПЦ МП: Прилуцьке благочиння Ніжинської єпархії) храм у районному центрі Чернігівської області місті Прилуках; історико-архітектурна пам'ятка середини XIX століття.
В окне она выглядела более, чем романтично:
В автодоме у вас обязательно должен быть зонтик. Он позволит вам вести фото и видео съемку в подобную погоду. Вооружившись зонтиком, начинаем осмотр Ивановской церкви:
Немного истории (спасибо, украинской википедии):
По дороге в большом количестве попадаются старые одноэтажные дома со ставнями. Каждый имеет свою историю...
Продолжение следует або далі буде )
Путешествуйте!
Стало немного грустно, ведь предстоял осмотр целого города. Съемка в такую погоду создает определенные неудобства. Но зато придаст снимкам свой колорит. Горячий чай немного взбодрил. После легкого завтрака отчаливаем (в полном смысле этого слова):
Первой точкой в Прилуках запланирована Ивановская церковь.
Краткая справка:
Прилуцька Іванівська церква — православний (УПЦ МП: Прилуцьке благочиння Ніжинської єпархії) храм у районному центрі Чернігівської області місті Прилуках; історико-архітектурна пам'ятка середини XIX століття.
В окне она выглядела более, чем романтично:
В автодоме у вас обязательно должен быть зонтик. Он позволит вам вести фото и видео съемку в подобную погоду. Вооружившись зонтиком, начинаем осмотр Ивановской церкви:
Немного истории (спасибо, украинской википедии):
У 1708—09 роках прилуцький полковник Дмитро Горленко на свої кошти побудував дерев'яну Іоанно-Дмитрівську церкву на честь святих — патронів гетьмана Івана Мазепи та його самого. Вона розташовувалась неподалік від Київської брами на вигоні посаду Квашинці. Цей храм проіснував майже 70 років, і в 1780 році на її місці було зведено нову церкву, також в ім'я Іоанна Предтечі і св. Дмитра. Храм був розібраний у середині XIX столітті, а на місці престолу побудована невеличка каплиця.
Нова (сучасна) мурована церква з престолом Іоанна Предтечі та ікони Матері Божої Троєручниці побудована на новому місці — на розі Київської та Іванівської вулиць. 28 серпня 1865 року відбулось урочисте її освячення.
Спочатку п'ятибанна церква і триярусна дзвіниця стояли окремо, а 1910 року їх було об'єднано прибудовою, що дало змогу майже вдвоє збільшити площу культової споруди.
На подвір'ї Іванівської церкви, з боку вулиці, 1893 року збудована каплиця, присвячена сім'ї імператора Олександра III («в пам'ять чудесного звільнення 17 жовтня 1887» під час аварії потяга).
У лютому 1930 року Іванівську церкву було закрито, хрести і дзвони знято, а у приміщенні культової споруди розмістились військові склади 224-го стрілецького полку, що стояв у Прилуках. Пізніше в церкві перебували рукавична фабрика, пожежна охорона, а з 1964 року — склад міського управління торгівлі.
1993 року напізруйнована Іванівська церква була передана віруючим православної церкви Московського патріархату.
У 1996—2001 роках Іванівська церква повністю відреставрована і 22 січня 2001 року освячена.
Вдохновленные живой историей, мы двигаемся дальше:
Вдохновленные живой историей, мы двигаемся дальше:
По дороге в большом количестве попадаются старые одноэтажные дома со ставнями. Каждый имеет свою историю...
Продолжение следует або далі буде )
Путешествуйте!
Комментариев нет:
Отправить комментарий